
Ах бля, чуваки, я вам сейчас расскажу про свои приключения с закладками! Вот как-то раз решил я попробовать псилоцибиновые грибы, слышал такое, что они дают ахуенный трип. Ну и понеслась, иду по улице, ищу дилера. Естественно, гопник, я, и диалект у меня соответствующий. Кодеин, герр, это все не мое, я больше тяну на шаманство.
Стою я такой возле подъезда, а тут подходит ко мне некий тип. Не такой уж и грязный, чистенький такой, глаза заспящие. Ну я и думаю, вот он, наш дилер. Лезет он в карман и вынимает оттуда пакетик с грибами. "Качество вышка, братан, забери!", – говорит мне.
Я: |
"На, держи деньги, парниша. Давай один пакетик, посмотрим, что там у тебя!" |
Дилер: |
"Нормально, брат, кайфанешь! Если надо еще – звони!" |
И вот, держу я в руках эти псилоцибиновые грибы. Решил я, что пора бы накормиться, а лучше всего будет приготовить сырный борщ. Да, это у меня второе любимое блюдо после героина, конечно. Но ведь сырный борщ без сыра не бывает!
Вообщем, я побежал в магазин за продуктами. Взял сыр, огурцы, лук, морковь, перец, свежую капусту. Все, что нужно для отличного борща. Уже на кассе, когда платил, чуть не уснул! Вот это наркотика тянет, чуваки!
Придя домой, начал готовить борщ, а грибы у меня вскрыли апетит. Ну как тут удержаться?! Взял и решил накатить небольшую дырку. Честно говоря, понятия не имел, что от такого будет!
Бля, какие краски! Я оказался в другом измерении – все казалось розовым и пушистым. Да еще и сырный борщ пыхтел на плите! Я почувствовал, что это мой самый кулинарный шедевр.
Но потом меня охватило чувство голода. Кажется, я съел всю капусту и пакет с макаронами. Это было просто безумие!
Сейчас я вышел из дома в поисках еды. Встретил парня, который продавал шаурму. Обменялись двумя словами и я даже не понял, когда уже жевал эту пшеницу вкуснейшей шаурмы. Мне казалось, что я стою на вершине Эвереста и объедаюсь, глядя на весь мир сверху. Улет!
Через пару часов трип прошел, а я понял, что не скушал ни борща, ни шаурмы. Вся еда была только в моем воображении. Я больше герр полюбил, чем психоактивные грибы. Так что забейте на закладки, парни, покурите качественного героина и живите в своей реальности!
Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!